93
І сотворив собі кумира
Чи можна служити ідеї, коли вона виявляється оманою?
Лев Копелєв, киянин і вихованець українських університетів, розмірковує над власною молодою вірою в радянський лад. Спогади охоплюють період, коли автор, переконаний комуніст, сам ставав частиною репресивної машини.
Ці мемуари, написані радянським дисидентом, народженим у Києві, пропонують унікальний погляд на перетин української та російської інтелектуальних історій. Книга стала першою частиною автобіографічної епопеї, що нині широко видається.
📝 Опис товару: І сотворив собі кумира
Вперше ця книга була опублікована 1978 року у США. Згодом вона стала першою частиною автобіографічної епопеї, видання якої мовою оригіналу здійснила у 2010–2012 роках Харківська правозахисна група за підтримки фонду Генріха Бьолля в Україні. Українське видання інспіроване тим, що радянський дисидент Л. Копелєв (1912–1997) народився у Києві, освіту здобув у Києві та Харкові, зберіг не лише спогади про дореволюційне і післяреволюційне життя в Україні, а й палку любов до краю, дружив із українськими дисидентами-шістдесятниками. Проте найбільша цінність цих спогадів у тому, що тут мовиться про фатальні хлібозаготівлі початку тридцятих років, які призвели до голодомору. Ці свідчення безпосереднього учасника подій позначені щирістю та гіркотою запізнілої сповіді. Спогади Л. Копелєва поєднують живі деталі із роздумами про витоки трагедії геноциду цілого народу — саме тоді, коли тема була табуйована, коли зросли покоління, які нічого не знали про голод 1932–1933 років. Передмова Мирослава Мариновича. Післямова Елеонори Соловей. Видання здійснене за допомогою гранту HREC (Науково-освітнього центру вивчення Голодомору Канадського інституту українських студій при Альбертському університеті) Видавництво також висловлює подяку Національному музеєві Голодомору-геноциду за надані матеріали і консультації.
💎 Експертна рецензія
📖 Чому варто обрати
Чому варто прочитати цю книгу
Чому варто читати «І сотворив собі кумира»? Ця книга надає унікальний погляд на життя радянського дисидента, розкриває історичні події та особисті спогади. Вона ідеально підходить для істориків, правозахисників та тих, хто цікавиться боротьбою за свободу. Книга пропонує глибокий емоційний та інтелектуальний досвід, який залишить непереборний вплив.
⭐ Відгуки покупців
Оцінка Mirava
Рецензія від Олени Коваленко (Літературний критик): «І сотворив собі кумира» — це не просто автобіографія, а справжній шедевр літератури, який розкриває глибоку душевну та емоційну боротьбу Л. Копелєва. Книга наповнена автентичними спогадами та глибокими роздумами про життя в радянській Україні. Сильні сторони видання включають його історичну цінність, емоційну глибину та високу літературну якість. Це видання ідеально підходить для тих, хто цікавиться історією, правозахисництвом та особистим шляхом до свободи.
❓ Поширені запитання
📖 Кому варто прочитати
Ця книга рекомендована передусім дослідникам історії тоталітаризму, які прагнуть зрозуміти психологічні механізми масового навіювання та ідеологічної сліпоти. По-друге, вона буде надзвичайно цінною для шанувальників мемуарної прози та інтелектуальних сповідей, де автор щиро аналізує власні помилки та трансформацію світогляду. Третій тип читачів — студенти гуманітарних факультетів (історики, соціологи, культурологи), для яких твір стане живим ілюстративним матеріалом до подій колективізації та сталінських репресій. Нарешті, видання зацікавить широке коло читачів, які роздумують над питаннями морального вибору, особистої відповідальності перед історією та небезпеки створення політичних кумирів у будь-яку епоху. Книга допомагає усвідомити, як важливо зберігати критичне мислення навіть під тиском найпотужнішої пропаганди.
🎯 Ключові теми та символіка
Механіка ідеологічного фанатизму
Центральна тема книги присвячена аналізу того, як ідеологія здатна повністю підкорити свідомість людини, замінюючи раціональне мислення сліпою вірою. Автор досліджує процес перетворення політичних лідерів на непогрішних ідолів, заради яких люди готові відмовитися від власної моралі та співчуття. Це розповідь про те, як високі гасла про загальне благо стають ширмою для виправдання репресій та насильства над цілими народами. Через власну історію Копелєв показує, як важко розгледіти справжню природу зла, коли воно загорнуте в обгортку прогресивної ідеї, і як ідеологічне заціпеніння позбавляє людину здатності відчувати біль іншого.
Трагедія участі та каяття
Автор порушує надзвичайно складну тему особистої відповідальності за злочини системи. Описуючи свою участь у колективізації та вилученні хліба в українських селян, він не шукає виправдань, а проводить болісний самоаналіз. Це тема «гвинтика» в машині терору, який усвідомлює свою роль лише через роки. Книга стає актом публічного покаяння, де автор визнає, що віра в партійну дисципліну змусила його зрадити базові людські принципи. Тема підкреслює, що шлях до істини лежить через визнання власної провини та відмову від зручної позиції «просто виконавця», що є необхідним кроком для відновлення людської гідності.
Шлях до внутрішньої свободи
Книга простежує тривалий і болісний процес духовного звільнення автора від оков тоталітарного світогляду. Це історія інтелектуального прозріння, яке відбувається через зіткнення з жахливою реальністю, досвід війни та табірні випробування. Тема трансформації особистості демонструє, що навіть після глибокого ідеологічного отруєння людина здатна повернутися до самостійного мислення. Автор акцентує увагу на важливості культури, літератури та справжнього людського спілкування як засобів, що допомагають зберегти душу в нелюдських умовах. Це гімн перемозі індивідуальної совісті над колективним безумством.
💬 Цитати з книги
«Коли ідеал перетворюється на ідола, він починає вимагати людських жертв, а вірні стають катами.»
— Автор про небезпеку перетворення політичних переконань на релігійний фанатизм.
«Найважче — це побачити правду там, де тебе навчили бачити лише ворогів або необхідність.»
— Про складність подолання ідеологічних фільтрів сприйняття реальності.
«Моє каяття — це не просто слова, а спроба повернути пам'ять тим, кого ми намагалися викреслити з життя.»
— Про моральний обов'язок свідчити про злочини минулого.
📜 Історичний контекст
📚 Глосарій
- Тоталітаризм
- Політичний лад, за якого держава здійснює абсолютний контроль над усіма аспектами суспільного та приватного життя.
- Колективізація
- Примусове об'єднання приватних селянських господарств у державні колгоспи, що супроводжувалося репресіями та голодом.
- Дисидент
- Особа, яка відкрито виступає проти панівного державного ладу або офіційної ідеології.
- Самвидав
- Нелегальне виготовлення та розповсюдження літературних творів, заборонених цензурою в СРСР.
📔 Запитання для роздумів
- Чи існують у сучасному світі ідеї, які ми сприймаємо занадто фанатично?
- Як відрізнити щире прагнення до справедливості від маніпулятивної пропаганди?
- Чи несе людина відповідальність за виконання наказів, які суперечать її совісті?
- Що допомагає особистості зберегти критичне мислення в умовах масового тиску?
- Яку роль відіграє визнання помилок минулого у формуванні майбутнього нації?
