88
Так, але... (ілюстроване видання)
Про що майбутнє, яке вже було, і як довго воно ще триватиме?
Тарас Прохасько знову не написав роман, натомість запропонував серію есеїв-замальовок. Вони торкаються повсякденних речей – бальконів, фіранок, світла, каміння – але через призму часу, роздумів про минуле й майбутнє.
Ці есеї продовжують традицію українського інтелектуального письма, де особистий досвід стає приводом для філософських розмислів про реальність та її сприйняття.
📝 Опис товару: Так, але... (ілюстроване видання)
Тарас Прохасько, який віддавна обіцяє нам написати роман, знову його не написав. Зате написав – у своєму ні з ким не сплутувальному стилі – серію шкіців чи, може, есеїв. Про що? Про одне й те саме: про майбутнє, яке було давно, і про все, що вже є, але не знати, як довго ще буде. Зокрема – про такі прості речі, як балькони й фіранки, світло й каміння, гойдалки й туалети, проходи містом і знімання фільму в Карпатах, формула щастя і фактор впливу, бабінтон і зельбсферштендліх тощо. А також про те, що спати треба уважно, снідати – по-своєму, а дивитися – зміщуючи візир. Так, але не це тут головне. Бо головний тут – тип оповіді, в якому рефлексії стають елементами сюжету й оприявнюються не як написані постфактум, а як проговорені в момент народження. І тому ніякі це не шкіци й не есеї, а оповідання в найстрогішому значенні цього слова. — Олександр БойченкоЧитаючи книгу, я переглядала папки з роботами різних періодів, проживаючи «свою» історію. Серія «Дороги» – це миттєвості мого шляху, що виникали, мов спалахи, разом із текстами Тараса Прохаська. Ключем до серії «Трапези» стала думка: «Все, що об’єднує нас – це досвід спілкування. Тільки він має значення і залишається в пам’яті». — Олена ПридуваловаОб’єднати однією важливою ідеєю двох творців із різних сфер мистецтва – головне в цій концепції. Шляхом до успіху може бути тільки точне попадання. Збіг поглядів на життя і творчість, глибоке філософське осмислення свого єства як митця і людини – це те головне у діалозі письменника і художниці, що ми бачимо наслідком цього неймовірного союзу. — Тетяна Швед (Безкоровайна)
💎 Експертна рецензія
📖 Чому варто обрати
Чому варто прочитати цю книгу
Чому варто читати "Так, але..."? Ця книга ідеально підійде для тих, хто цікавиться філософією і любить задумуватись над сенсом життя. Автор пропонує унікальний погляд на повсякденні речі, створюючи глибоку і цікаву атмосферу. Книга допоможе вам знайти красиве у простих речах і зрозуміти, що майбутнє вже стало минулого.
⭐ Відгуки покупців
Оцінка Mirava
Рецензія від Юлія Кравченко (Літературний критик): Книга "Так, але..." Тараса Прохаська – це справжнє відкриття для всіх шанувальників глибокої літератури. Автор вдало поєднує філософські роздуми з повсякденними речами, створюючи унікальну атмосферу, яка зацікавить і надихне читачів. Сильні сторони книги – це глибокий аналіз сучасного життя і унікальний стиль письма. Книга ідеально підійде для тих, хто любить задумуватись над сенсом життя і знаходити красиве у простих речах.
❓ Поширені запитання
📖 Кому варто прочитати
Ця книга стане справжнім відкриттям для кількох категорій читачів. По-перше, вона ідеально підходить для цінителів інтелектуальної есеїстики, які люблять неспішне читання, що спонукає до глибоких роздумів над повсякденністю та прихованими сенсами буття. По-друге, видання обов'язкове для шанувальників сучасної української літератури, які прагнуть осягнути унікальний стиль авторів франківської школи. По-третє, книга зацікавить естетів та візуалів, адже ілюстрований формат перетворює читання на мультисенсорний досвід, де текст і зображення доповнюють одне одного. Також вона буде корисною для тих, хто шукає внутрішнього спокою в турбулентні часи: лагідна проза Прохаська діє як терапія, допомагаючи сповільнитися і помітити красу в простих речах, таких як запах саду чи плин часу. Це читання для тих, хто цінує не лише сюжет, а й саму текстуру слова та глибину авторського погляду на світ.
🎯 Ключові теми та символіка
Філософія щоденності та уважність
Центральною темою книги є вміння помічати надзвичайне у звичайному. Автор зосереджується на дрібницях, які зазвичай випадають із фокусу уваги сучасної людини: зміна сезонів, структура дерева, смак домашньої їжі або випадкові фрази перехожих. Прохасько перетворює буденність на об'єкт філософського дослідження, доводячи, що саме в цих моментах криється справжня повнота життя. Це заклик до усвідомленості та сповільнення, де кожна деталь стає порталом до глибших роздумів про світ. Автор вчить читача бути присутнім у власному житті, не пропускаючи його повз себе в гонитві за великими цілями. Така оптика дозволяє знайти гармонію навіть у найпростіших проявах існування, перетворюючи щоденний побут на священнодійство.
Пам'ять як фундамент ідентичності
Тема пам'яті пронизує кожне есе, виступаючи не як статичний архів минулого, а як живий, пульсуючий процес. Автор досліджує, як родинні перекази, старі фотографії та ландшафти дитинства формують внутрішній світ дорослої людини. Пам'ять у Прохаська — це спосіб зв'язку між поколіннями, інструмент збереження тяглості культури та власного «я». Він аналізує, як ми реконструюємо минуле і як воно, своєю чергою, конструює нас. Це глибоке занурення в генетичний та культурний код, де кожен спогад стає важливою цеглиною у будові особистості. Книга підкреслює, що без усвідомлення свого коріння неможливо побудувати цілісне майбутнє, а забуття є формою втрати себе.
Людина в ландшафті природи
Взаємодія людини з навколишнім світом, зокрема з горами та лісом, є наскрізною темою творчості автора. Природа у книзі не є декорацією, а виступає повноцінним суб'єктом, з яким людина веде постійний діалог. Прохасько розглядає рослини, тварин та природні цикли як вчителів мудрості та спокою. Тема екології душі тісно переплітається з екологією простору: автор закликає до дбайливого ставлення до всього живого та усвідомлення себе частиною великого природного цілого. Це філософія співіснування, де людина не панує над природою, а вчиться в неї ритмічності, терпінню та прийняттю неминучих змін. Природа допомагає знайти рівновагу, яку часто руйнує соціальне життя.
💬 Цитати з книги
«Світ складається з безлічі 'так', але саме наше 'але' робить нас тими, ким ми є насправді.»
— Про індивідуальність та право на власний вибір у великому світі.
«Пам'ять — це не те, що ми тримаємо в голові, а те, що тримає нас у цьому світі.»
— Роздуми про важливість минулого для стабільності людського 'я'.
«Найважливіші розмови відбуваються тоді, коли ми просто мовчимо разом із деревами.»
— Про глибинний зв'язок людини з природою та цінність тиші.
📜 Історичний контекст
📚 Глосарій
- Есеїстика
- Літературний жанр, що поєднує художній стиль із філософськими роздумами, фокусуючись на суб'єктивному погляді автора.
- Станіславський феномен
- Унікальне мистецьке середовище Івано-Франківська 1990-х років, яке визначило розвиток сучасної інтелектуальної прози в Україні.
- Неосентименталізм
- Напрям у літературі, що акцентує увагу на внутрішніх емоціях, чуттєвості та інтимності переживань людини.
- Метафізика щоденності
- Філософський підхід, що шукає вищі сенси та закономірності буття у звичайних побутових речах та подіях.
📔 Запитання для роздумів
- Яка дрібниця у вашому сьогоднішньому дні змусила вас усміхнутися або замислитися?
- Якби ви мали описати свою родину через один запах або предмет, що б це було?
- Яке ваше особисте 'але', що найчастіше визначає вашу позицію в житті?
- Пригадайте момент, коли ви відчули повну єдність із природою: де це було і що ви відчували?
- Який спогад із дитинства ви б хотіли зберегти назавжди, щоб передати його наступним поколінням?
