94
Міста живих, міста мертвих Фоліо · 2023 · М`яка обкл.
Як виживали ті, хто лишився, коли місто перетворилося на фронт?
Євгенія Подобна показує, що відбувалося в Бучі та Ірпені після вторгнення, через історії людей, які опинилися в епіцентрі подій. Це свідчення про героїзм, втрати та незламність духу перед лицем війни.
Книга є важливим свідченням сучасної української історії, що доповнює літературний канон документалістики про війну. Вона відображає травму та силу українського народу.
Фоліо
2023
224
М`яка
Українська
9786175512470
📝 Опис товару: Міста живих, міста мертвих
Цієї книги взагалі не мало бути. Бо цієї війни не мало бути.Але 24 лютого Україна прокинулась вдосвіта від звуків вибухів і колони російської техніки чавили своїми гусеницями наше минуле життя. Війна стала нашою новою реальністю, повітряні тривоги — буденністю. Буча та Ірпінь перестали асоціюватись з лісом, санаторіями та дитячими таборами, з розміреним життям ередмість столиці. Тепер одні тільки назви цих міст прошивають болем навіть тих, хто ніколи в них не бував. Але поряд зі злом та болем, усі дні війни у цих змерзлих, наляканих та скривавлених містах жив небачений героїзм — військових, медиків, рятуваль_ників, бійців тероборони, містян — всіх, хто допомагав, захищав, рятував, евакуйовував. Окупація та бої за Гостомель, Бучу та Ірпінь тривали близько місяця. Але, аби описати все, що сталося за цей місяць, знадобляться десятиліття, томи й робота багатьох людей. Це лише перший рядок в історії про велику трагедію та великий героїзм цих українських міст, лише невелика частина історій, які мають бути розказані.
💎 Експертна рецензія
📖 Чому варто обрати
Чому варто прочитати цю книгу
Чому варто читати «Міста живих, міста мертвих»? Ця книга дає унікальну можливість зрозуміти, як війна змінила життя українців. Воно ідеально підходить для тих, хто хоче краще зрозуміти суть української війни і почуватись ближче до тих, хто пережив ці страшні часи.
⭐ Відгуки покупців
Реальні відгуки
Рецензія від Ірина Мельник (Головний редактор): «Міста живих, міста мертвих» — це книжка, яка зачіпає за животе. Автор зумів передати всю важкість і біль, які пережили українці під час війни. Книга не лише розповідає про події, а і показує людську природу в найскладніших умовах. Це видання ідеально підходить для тих, хто хоче краще зрозуміти суть української війни і почуватися ближче до тих, хто пережив ці страшні часи. Сильна сторона книги — її автентичність і емоційна глибина.
Хочете залишити відгук?
Увійдіть щоб поділитись враженням❓ Поширені запитання
👤 Про автора
Євгенія Подобна — відома українська журналістка, воєнна кореспондентка та письменниця, лауреатка Національної премії імені Тараса Шевченка. Вона спеціалізується на документалістиці та воєнному репортажі, фіксуючи події російсько-української війни через особисті історії очевидців. Її тексти вирізняються глибоким емпатичним підходом та прагненням зберегти пам'ять про найважчі сторінки сучасної історії України.
📖 Кому варто прочитати
Ця книга адресована широкому колу читачів, які прагнуть осмислити події сучасної війни через призму людських доль. По-перше, вона необхідна дослідникам сучасної історії та соціологам, оскільки містить безцінний фактологічний та емоційний матеріал про трансформацію суспільства в умовах окупації та бойових дій. По-друге, видання зацікавить свідомих громадян, для яких важливо зберігати пам'ять про трагедії та перемоги українських міст, щоб не допустити забуття. По-третє, книга стане важливою для психологів та тих, хто вивчає колективну травму, адже вона ілюструє механізми виживання та стійкості людської психіки. Нарешті, вона рекомендована всім поціновувачам якісної інтелектуальної публіцистики, які цінують щирість, документальну точність та глибокий аналіз соціальних процесів. Читач знайде тут не лише опис руйнувань, а й свідчення незламності духу, що робить цю працю важливою частиною сучасного культурного коду України.
🎯 Ключові теми та символіка
Пам'ять як акт опору
Центральною темою твору є збереження спогадів як форми боротьби проти знищення ідентичності. У часи, коли агресор намагається стерти історію цілих міст, фіксація кожної деталі побуту, кожного імені та кожної події стає способом збереження самого існування нації. Автор підкреслює, що пам'ять — це не лише про минуле, а й про фундамент для майбутнього. Документування трагедій допомагає громаді об'єднатися навколо спільного досвіду, перетворюючи особистий біль на колективну силу. Кожне свідчення в книзі виступає як доказ у суді історії, не дозволяючи правді розчинитися в пропаганді чи забутті.
Межа між життям і смертю в міському просторі
Тема досліджує, як війна змінює саму природу міста, перетворюючи знайомі вулиці на зони виживання. Автор аналізує контраст між «містом живих», де жевріє надія та взаємодопомога, і «містом мертвих», позначеним руйнацією та втратами. Це не лише фізичний поділ, а й психологічний стан мешканців, які змушені адаптуватися до нової реальності. Місто стає дійовою особою, що страждає разом із людьми, ховає своїх загиблих у дворах і водночас стає фортецею духу. Ця тема розкриває глибину гуманітарної катастрофи та незламність міської ідентичності, яку неможливо знищити снарядами.
Людська гідність у граничних ситуаціях
Книга детально розглядає поведінку людини в умовах крайньої небезпеки та окупації. Автор фокусується на тому, як звичайні люди роблять героїчний вибір, зберігаючи людяність там, де панує хаос. Це дослідження моральних орієнтирів, які допомагають залишатися собою навіть під загрозою смерті. Тема піднімає питання солідарності, жертовності та внутрішньої свободи, яку неможливо відібрати силою. Через розповіді про конкретні вчинки читач бачить, що навіть у найтемніші часи світло людської душі здатне вказувати шлях іншим, створюючи мережу підтримки, яка тримає цілі міста.
💬 Цитати з книги
«Місто — це не стіни, а люди, які пам'ятають кожну тріщину на своєму порозі.»
— Загальний роздум про сутність міської ідентичності під час війни.
«Коли зникає світло, ми починаємо бачити одне одного серцем, а не очима.»
— Про солідарність мешканців у заблокованих містах.
«Смерть може забрати спокій, але вона безсила проти історії, яку ми встигли записати.»
— Про важливість документалістики та збереження свідчень.
📜 Історичний контекст
📚 Глосарій
- Публіцистика
- Жанр літератури та журналістики, що досліджує актуальні суспільно-політичні питання з авторською оцінкою.
- Колективна пам'ять
- Спільний набір спогадів та знань певної соціальної групи, що формує її ідентичність.
- Репортаж
- Оперативний жанр журналістики, що базується на безпосередньому спостереженні автора за подією.
- Свідчення
- Документальне підтвердження подій, засноване на особистому досвіді очевидців.
📔 Запитання для роздумів
- Якби ваше місто могло говорити, яку історію про останні роки воно б розповіло найпершою?
- Які деталі вашого щоденного життя зараз здаються вам найбільш цінними для майбутніх істориків?
- Як змінилося ваше розуміння поняття «безпека» після знайомства з історіями інших людей?
- Чи може пам'ять про трагедію стати джерелом сили для відновлення, і як саме?
- Що для вас є головним символом незламності у вашому рідному краї?
