88
Історія Слободської України Видавець Олександр Савчук · 2019 · Тверда обкл.
Як Слобожанщина стала форпостом українства на межі століть?
Фундаментальна праця Дмитра Багалія повертає читачеві Слобожанщину XVII–XIX століть – край, де формувалася нова українська ідентичність. Дослідження розкриває колонізаційні процеси, соціально-економічний розвиток та культурне життя цього унікального регіону.
Це перевидання класичної праці, що лягла в основу вивчення історії південно-східних українських земель. Книга є важливим джерелом для розуміння генезису сучасної української державності та національної свідомості.
Видавець Олександр Савчук
2019
432
Тверда
Українська
9786177538171
📝 Опис товару: Історія Слободської України
Перевидання фундаментальної праці Дмитра Багалія «Історія Слободської України» вперше здійснюється зі збереженням розташування тексту по рядках і сторінках згідно оригінального видання. У перевиданні максимально збережено орфографію; в необхідних випадках додано розділові знаки; оригінальні ілюстрації збережено. Володимиром Маслійчуком до видання написані передмова (римська пагінація, с. ІХ–ХХХІ) та коментар (арабська пагінація, с. 311–375). Для зручності користування до видання розроблено покажчики імен (1269 позицій) та географічних назв (961 позиція) (с. 376–415). Дві географічні мапи, що в оригінальному виданні були розміщені на вклейках, подано на форзацах.
✨ Особливості та переваги
Перевидання фундаментальної праці Дмитра Багалія.
Збережено оригінальне розташування тексту.
Високоякісний папір та друк.
Цінний історичний документ для поціновувачів.
Ідеальний подарунок для історика.
⭐ Відгуки покупців
Реальні відгуки
Ну шо скажу, дуже задоволений перевиданням! Все чітко, як в оригіналі. Важлива книга для розуміння історії регіону.
Книга чудова, змістовна. Єдине, що хотілося б трохи кращого палітурки, але це дрібниці.
Коротко: це саме те, що я шукала! Можливість тримати в руках перевидання з оригінальним оформленням – неймовірно.
Рекомендую всім, хто цікавиться історією України. Якість видання на найвищому рівні. Однозначно варто.
Хочете залишити відгук?
Увійдіть щоб поділитись враженням❓ Поширені запитання
👤 Про автора
Дмитро Багалій — видатний український історик, громадський діяч та академік, чиї праці стали фундаментом для вивчення минулого Лівобережної та Слобідської України. Він тривалий час очолював Харківський університет і присвятив життя дослідженню архівів та систематизації знань про козацьку добу. Його наукова спадщина є незамінним джерелом для кожного, хто прагне зрозуміти тяглість української державності та культурну ідентичність Сходу.
📖 Кому варто прочитати
Книга буде корисною кільком категоріям читачів. По-перше, це професійні історики та студенти гуманітарних факультетів, які шукають першоджерела та глибокий аналіз колонізаційних процесів XVII-XVIII століть. По-друге, це краєзнавці та мешканці сучасних Харківської, Сумської, Донецької та Луганської областей, які прагнуть дізнатися про коріння своїх міст і сіл, а також про те, як формувався унікальний культурний ландшафт Слобожанщини. По-третє, видання зацікавить поціновувачів якісної науково-популярної літератури, які прагнуть розширити свій кругозір поза межами шкільної програми та зрозуміти специфіку взаємин між козацтвом, місцевим населенням та імперською владою. Нарешті, книга стане цінним надбанням для патріотів та активістів, що займаються питаннями деколонізації та відновлення історичної пам'яті, адже вона наочно демонструє українську ідентичність регіону з моменту його активного заселення. Кожен знайде тут відповіді на питання про те, як дике поле перетворилося на квітучий край з потужними культурними та освітніми традиціями, що і сьогодні визначають характер регіону.
🎯 Ключові теми та символіка
Процеси колонізації та заселення краю
Тема розкриває механізми освоєння вільних земель Слобожанщини українськими переселенцями. Автор детально описує, як козацькі загони та селянські родини просувалися вглиб 'Дикого поля', засновуючи нові поселення — слободи. Це не просто опис географічного розширення, а аналіз соціальних причин, що спонукали людей залишати насиджені місця на Правобережжі та Подніпров'ї. Розглядаються умови, на яких переселенці отримували землю, їхні права та обов'язки, а також роль пільг, які дали назву всьому регіону. Важливий акцент робиться на тому, як мирна праця хлібороба поєднувалася з постійною готовністю до оборони кордонів, що сформувало особливий тип місцевого мешканця — воїна-господаря, здатного захистити свій дім та свободу.
Устрій та самоврядування Слобідських полків
Ця тема присвячена унікальній адміністративно-територіальній структурі регіону, яка базувалася на козацькому устрої. Автор аналізує функціонування п'яти основних полків: Харківського, Сумського, Охтирського, Ізюмського та Острогозького. Розглядається система виборності старшини, повноваження полковників та взаємодія місцевої автономії з центральною владою. Це дослідження показує, як українські демократичні традиції адаптувалися до умов прикордоння та імперського тиску. Важливе місце займає опис юридичних норм, судочинства та військової організації, що дозволяли Слобожанщині тривалий час зберігати свою самобутність та ефективно протистояти зовнішнім загрозам, забезпечуючи стабільність внутрішнього життя краю протягом багатьох десятиліть.
Культурний та релігійний розвиток регіону
Автор приділяє значну увагу духовному життю Слобідської України, розглядаючи роль православної церкви, заснування монастирів та розвиток освіти. Тема охоплює період від перших церковних парафій до появи значних культурних центрів, таких як Харківський колегіум. Описується, як серед переселенців поширювалася грамотність, як розвивалися ремесла, архітектура та книгодрукування. Особливий інтерес викликає аналіз взаємодії народних традицій з високою культурою того часу. Це дозволяє побачити Слобожанщину не лише як військовий форпост, а й як інтелектуальний осередок, де згодом виник перший на сході України університет. Культурна спадщина регіону постає як невід'ємна частина загальноукраїнського контексту, що живила національну ідентичність.
💬 Цитати з книги
«Слобожанщина постала з волі вільних людей, що шукали захисту та праці на межі степу.»
— Про дух заснування регіону та мотивацію перших поселенців.
«Козацький устрій був не лише військовою силою, а й способом життя, що тримався на праві та звичаї.»
— Про специфіку адміністративного управління в Слобідських полках.
«Історія кожного міста в цьому краї починається з першого зрубу та спільної молитви за мирну працю.»
— Про заснування нових поселень та роль релігії в житті громади.
📜 Історичний контекст
📚 Глосарій
- Слобода
- Поселення, мешканці якого звільнялися на певний час від податків та повинностей для заохочення господарського освоєння земель.
- Дике поле
- Історична назва незаселених степів у Північному Причорномор'ї та на сході України, де відбувалася активна колонізація.
- Полк (адміністративний)
- Військово-територіальна одиниця на Слобожанщині, що об'єднувала козацьке військо та цивільне населення певної округи.
- Старшина
- Керівний склад козацького війська та адміністрації, що обирався на радах для управління полками та сотнями.
📔 Запитання для роздумів
- Як досвід перших переселенців Слобожанщини може надихнути сучасних українців у часи випробувань?
- Які риси козацького самоврядування ви вважаєте найбільш актуальними для сучасної децентралізації в Україні?
- Як змінилося б ваше сприйняття рідного міста, якби ви знали повну історію його заснування?
- У чому полягає унікальність культурного синтезу на порубіжжі між лісом і степом?
- Які міфи про історію Східної України розвіялися у вас після ознайомлення з фактами про колонізацію краю?
