94
Хвороба Кітахари Видавництво Жупанського · 2016 · Тверда обкл.
Що, якби вас раптово спіткала незрозуміла недуга, що перетворює тіло на цвинтар?
Це історія про долю чоловіка, який намагається врятуватися від дивної хвороби, що поширюється його оточенням. Він мандрує світом, шукаючи відповіді та порятунку, але чи знайде він їх, чи стане черговою жертвою невідомого зла?
Роман Крістофа Рансмайра, відзначений премією «Aristeion», показує, як мистецтво може досліджувати темні сторони людського існування, переосмислюючи традиції магічного реалізму.
Видавництво Жупанського
2016
328
Тверда
Українська
9786177585703
📝 Опис товару: Хвороба Кітахари
«Хвороба Кітахари» — хронологічно третій роман у доробку Крістофа Рансмайра. Задум цього тексту виник ще у 80-ті, але вперше він вийшов друком 1995 року, адже найбільшою розкішшю у житті автор вважає можливість не поспішаючи працювати над текстом, шукаючи в мандрах найрізноманітнішими країнами відповідей на важливі питання. Відзначений 1996 року престижною європейською премією «Aristeion» і нині вже перекладений 16-ма мовами, роман «Хвороба Кітахари», за оцінкою часопису «Literary Review», «на відміну від багатьох інших постмодерністських мозаїк, вражає серйозністю та неабиякою пристрастю».
💎 Експертна рецензія
📖 Чому варто обрати
Чому варто прочитати цю книгу
Читати «Хвороба Кітахари» варто через її унікальну атмосферу та глибокі філософські роздуми. Книга ідеально підійде для любителів психологічної прози та тих, хто цінує інтелектуальні виклики.
⭐ Відгуки покупців
Реальні відгуки
Рецензія від Світлани Ткаченко (Редактор видавництва): «Хвороба Кітахари» — це шедевр сучасного письменства, який зачаровує своєю глибиною та багатством ідей. Крістоф Рансмайр створює світ, де кожне слово має значення, а читач може погрузитися у філософські роздуми. Ця книга ідеально підійде для тих, хто шукає не тільки розвагу, але й інтелектуальне збагачення.
Хочете залишити відгук?
Увійдіть щоб поділитись враженням❓ Поширені запитання
👤 Про автора
Крістоф Рансмаєр — один із найвизначніших сучасних австрійських письменників, лауреат численних літературних премій, зокрема премії Франца Кафки. Його творчість вирізняється глибоким філософським підтекстом та унікальним поєднанням історичних фактів із міфологічними мотивами. Рансмаєр майстерно досліджує теми часу, пам'яті та людської долі в умовах глобальних катастроф, створюючи тексти, що межують із поезією в прозі.
📖 Кому варто прочитати
Ця книга стане справжнім відкриттям для кількох типів читачів. По-перше, вона обов'язкова для шанувальників інтелектуальної прози та магічного реалізму, які цінують складні метафори та багатошарові тексти, що вимагають повільного читання та глибокої рефлексії. По-друге, вона зацікавить любителів альтернативної історії, які прагнуть дослідити сценарії розвитку світу після Другої світової війни через призму деіндустріалізації та соціального регресу. По-третє, книга знайде відгук у тих, хто цікавиться психологією травми та колективної провини, адже автор майстерно змальовує внутрішній стан людей, покинутих напризволяще в умовах тотального занепаду. Нарешті, вона підійде поціновувачам похмурої, атмосферної естетики, де пейзаж є не просто тлом, а повноцінним героєм оповіді, що відображає руйнацію людської душі та цивілізації.
🎯 Ключові теми та символіка
Колективна провина та забуття
Центральною темою роману є дослідження того, як ціла спільнота несе тягар минулих злочинів. Через метафору «хвороби Кітахари» — специфічного розладу зору — автор показує нездатність людей бачити реальність такою, якою вона є, та їхнє прагнення сховатися від істини в тумані забуття. Провина тут не є юридичним фактом, а стає фізичним станом, що руйнує тіла та ландшафти. Герої існують у просторі, де минуле неможливо спокутувати, а можна лише нескінченно переживати як повільний розпад.
Деградація цивілізації та тріумф природи
Рансмаєр змальовує світ, де технологічний прогрес було примусово зупинено. Залізо іржавіє, машини перетворюються на брухт, а природа невблаганно поглинає колишні досягнення людства. Ця тема підкреслює крихкість цивілізаційних надбань та ілюзорність людського домінування. У світі Моору людина знову стає залежною від стихій, каміння та землі, повертаючись до майже первісного стану існування, де виживання стає єдиною формою буття.
Пам'ять як тягар і порятунок
Автор досліджує, як індивідуальна пам'ять взаємодіє з офіційною історією. Для головних героїв пам'ять стає або джерелом нестерпного болю, або єдиним способом зберегти залишки людяності в жорстокому світі. Через фотографії, старі речі та уривки спогадів персонажі намагаються відтворити картину світу, який вони втратили, навіть якщо цей світ був сповнений жаху. Пам'ять у Рансмаєра — це не просто спогад, це акт волі, що дозволяє людині не остаточно розчинитися в хаосі.
💬 Цитати з книги
«Кожна іржава деталь нагадувала про світ, який колись прагнув величі, а тепер лише повільно розчинявся в тумані забуття.»
— Опис занепаду містечка Моор та його промислових руїн.
«Провина не зникає з часом, вона лише змінює форму, стаючи хворобою, що затуманює зір і не дає бачити майбутнього.»
— Філософські роздуми про природу колективної травми після війни.
«Ми вижили в залізі, але тепер змушені вчитися жити в землі, де кожен крок — це пам'ять про поразку.»
— Про життя місцевих мешканців під наглядом армії переможців.
📜 Історичний контекст
📚 Глосарій
- План Моргентау
- Історична програма післявоєнного перетворення Німеччини на аграрну країну, яка в романі стає реальністю.
- Моор
- Вигадане містечко, що слугує місцем дії та символізує ізольований світ, занурений у занепад.
- Хвороба Кітахари
- Очне захворювання, що в контексті роману виступає метафорою обмеженого сприйняття та моральної сліпоти.
- Деіндустріалізація
- Процес примусового знищення промисловості, що призводить до соціального та культурного регресу суспільства.
📔 Запитання для роздумів
- Чи можливо побудувати нове майбутнє, якщо суспільство не визнало своєї провини за минуле?
- Як би змінилося ваше сприйняття світу, якби ви раптово втратили всі досягнення сучасних технологій?
- Що символізує «хвороба Кітахари» у вашому власному житті — які істини ви волієте не помічати?
- Чи може природа бути справедливою у своєму прагненні поглинути сліди людської руйнації?
- Яку роль відіграє пам'ять у формуванні особистості, коли все навколо спонукає до забуття?
