87
Мартин Боруля. Хазяїн. Сто тисяч
Чи можна купити щастя за гроші, або ж воно — в честі?
Карпенко-Карий через призму народної комедії показує падіння моралі в українському селі другої половини ХІХ століття. П'єси викривають жадібність, прагнення до розкоші та знецінення людських стосунків задля матеріальних благ.
Ці комедії є вершиною української класичної драматургії, відображаючи реалії життя селянства та козацтва після скасування кріпацтва. Вони становлять основу національного театрального репертуару.
Богдан
2020
232
Тверда
Українська
9789661052931
📝 Опис товару: Мартин Боруля. Хазяїн. Сто тисяч
До цієї книжки увійшли вибрані твори видатного українського драматурга Івана Карпенка-Карого — комедії «Мартин Боруля», «Хазяїн» та «Сто тисяч». У них відображено загострення класових протиріч, життя сільської буржуазії та козацтва в Україні в другій половині XIX ст. Ці комедії не втратили своєї цінності й сьогодні, були й залишаються гордістю національної театральної культури.
💎 Експертна рецензія
📖 Чому варто обрати
Чому варто прочитати цю книгу
Ця книга ідеальна для тих, хто цікавиться історією України та соціальними процесами кінця XIX століття. Вона пропонує глибокий погляд на життя українського селянства та козацтва через призму гумористичних та сатиричних комедій. Читаючи цю книгу, ви зможете краще зрозуміти соціальні протиріччя того часу та насолодитися майстерністю Івана Карпенка-Карого.
⭐ Відгуки покупців
Реальні відгуки
Рецензія від Тетяна Мороз (Книжковий оглядач): «Книга «Мартин Боруля. Хазяїн. Сто тисяч» є незамінним твором для кожного шанувальника української літератури. Іван Карпенко-Карій демонструє своє майстерство у відтворенні соціальних конфліктів та гумористичному стилі. Ці комедії не лише розважають, а й змушують задуматися над важливими питаннями суспільства. Рекомендую для тих, хто хоче розширити свої літературні горизонти та поглибити знання про українську культуру».
Хочете залишити відгук?
Увійдіть щоб поділитись враженням❓ Поширені запитання
👤 Про автора
Іван Карпенко-Карий — один із найвидатніших українських драматургів, актор і один із засновників легендарного «Театру корифеїв». Його творчість стала фундаментом для розвитку класичної української комедії та соціальної драми. Письменник майстерно поєднував глибокий психологізм із гострою сатирою на тогочасні суспільні порядки.
📖 Кому варто прочитати
Ця книга обов’язкова для прочитання кільком категоріям читачів. По-перше, вона ідеально підходить для учнів та студентів, які вивчають українську літературу, оскільки ці п'єси є ключовими для розуміння розвитку національної драматургії. По-друге, книга зацікавить поціновувачів класичного театру, які насолоджуються гострими діалогами та майстерно вибудуваними конфліктами. По-третє, вона буде корисною для тих, хто цікавиться психологією та соціологією, адже автор глибоко досліджує людські вади, такі як жадоба, марнославство та прагнення до соціального статусу. Нарешті, ці твори знайдуть відгук у широкого кола читачів, які цінують якісний український гумор та іронію, що не втрачають актуальності навіть через століття. Карпенко-Карий створює настільки живих персонажів, що в них легко впізнати сучасних підприємців, кар'єристів або людей, засліплених жадобою до грошей, що робить читання захопливим і повчальним досвідом для кожного, хто прагне краще зрозуміти людську природу.
🎯 Ключові теми та символіка
Влада грошей та деградація особистості
У п’єсах «Сто тисяч» та «Хазяїн» автор розглядає деструктивний вплив капіталізму на людську мораль. Головні герої стають заручниками власного бажання накопичувати багатство, втрачаючи здатність до співчуття, чесності та навіть здорового глузду. Гроші перетворюються з засобу існування на ідола, якому приносяться в жертву сімейні стосунки та власна гідність. Карпенко-Карий показує, як прагнення до «сотні тисяч» або нескінченне розширення господарства витісняє всі інші людські цінності, перетворюючи життя на безкінечну і часто безглузду гонитву за ілюзією достатку. Це глибоке дослідження того, як матеріальне затьмарює духовне, залишається надзвичайно актуальним і в сучасному споживацькому суспільстві.
Комізм і трагізм соціального статусу
Тема дворянства у «Мартині Борулі» ілюструє трагікомічне прагнення змінити свою ідентичність заради примарного престижу. Головний герой намагається зректися свого коріння, щоб отримати папір, який підтверджує його вищість. Це глибоке дослідження комплексу меншовартості та бажання здаватися кращим, ніж ти є насправді. Автор висміює не саму ідею гідності, а форму її досягнення через бюрократію та зовнішні атрибути. Трагедія Борулі в тому, що він руйнує щастя власної родини заради примарного титулу, нагадуючи читачеві, що справжня честь полягає у праці, чесному імені та вірності собі, а не в офіційних грамотах чи зміні побутових звичок на «панські».
Конфлікт поколінь та зміна епох
У кожному з творів важливе місце посідає розрив між поколіннями. Батьки, засліплені своїми ідеями (чи то грошима, чи то статусом), часто ігнорують почуття та прагнення своїх дітей. Молоде покоління в п’єсах зазвичай виступає носієм більш гуманних та щирих цінностей, намагаючись знайти власний шлях у житті, незалежний від батьківських амбіцій. Цей конфлікт підкреслює зміну епох та неминучість трансформації суспільства, де старі методи управління та життєві пріоритети поступово втрачають свою актуальність. Діти стають голосом совісті, який намагається повернути батьків до реальності, проте часто цей голос залишається непочутим через фанатичну відданість старших своїм хибним ідеалам.
💬 Цитати з книги
«Гроші — то велика сила, але вони не замінять людині власного спокою та щирої усмішки ближнього.»
— Узагальнена думка про руйнівну силу жадібності в п'єсах автора.
«Не папір робить людину дворянином, а її серце та вчинки, які вона залишає по собі на цій землі.»
— Рефлексія на тему марних спроб Мартина Борулі здобути дворянство.
«Коли господар дбає лише про прибуток, він забуває, що найцінніший скарб у його господі — це він сам.»
— Тематичний вислів про втрату людяності заради господарських успіхів.
📜 Історичний контекст
📚 Глосарій
- Корифеї
- Видатні діячі українського театру другої половини XIX століття, які заклали основи професійного театрального мистецтва.
- Трагікомедія
- Жанр драматичного твору, в якому поєднуються ознаки трагедії та комедії, викликаючи одночасно сміх і співчуття.
- Дворянство
- Привілейований стан у суспільстві, отримання якого було мрією багатьох заможних селян заради соціальних пільг.
- Соціальна сатира
- Художній прийом, спрямований на висміювання вад суспільства, таких як жадоба, бюрократія та невігластво.
📔 Запитання для роздумів
- Чи актуальна сьогодні проблема «Мартина Борулі» щодо гонитви за статусом у соціальних мережах?
- Як би поводився Герасим Калитка («Сто тисяч») у сучасному світі криптовалют та інвестицій?
- Чи можна вважати Терентія Пузиря («Хазяїн») успішним менеджером, чи він лише жертва власної жадібності?
- Яку роль відіграють сімейні цінності в умовах, коли головною метою життя стає збагачення?
- Що для вас означає поняття «справжня гідність» і чи залежить вона від визнання оточуючих?
