89
Проти культурної амнезії Віхола · 2025 · Тверда обкл.
Як ми пам'ятаємо минуле, коли його намагалися стерти?
Віра Агеєва досліджує боротьбу українців за власну пам'ять крізь призму історії та культури. Авторка аналізує, як колонізатори нав'язували власну версію подій, а спротив цьому забуттю став запорукою виживання нації.
Книга є важливим внеском у розуміння українського досвіду, який завжди характеризувався необхідністю відстоювати власну історію. Це продовження традиції осмислення національної пам'яті в українській публіцистиці.
Віхола
2025
432
Тверда
Українська
9786178606510
📝 Опис товару: Проти культурної амнезії
«Проти культурної амнезії» — нова книжка літературознавиці Віри Агеєвої, у якій вона досліджує роль пам’яті у формуванні національної ідентичності. Віра Агеєва говорить про український досвід як постійну боротьбу за право пам’ятати в умовах, коли колонізатори забороняли нам самим розповідати про своє минуле й нав’язували вигідну їм інтерпретацію. Спротив політиці забування не припинявся ніколи. Розповідаючи захопливі історії, інтерпретуючи класичні й сучасні тексти, авторка показує, що збереження колективної пам’яти — це передумова виживання нації. Літературознавиця також наголошує: важливо не лише зберігати пам’ять, а й актуалізувати ті її сегменти й епізоди, які сьогодні звучать найвиразніше, найбільше відповідають сучасним викликам і потребам.
✨ Особливості та переваги
Глибоке дослідження національної ідентичності
Нова праця відомої літературознавиці Віри Агеєвої
Ключова книга для розуміння українського досвіду
Офіційний канцтовар від видавництва
Ідеальний подарунок для інтелектуалів
⭐ Відгуки покупців
Реальні відгуки
Цікава книга, змушує замислитись над важливими речами. Деякі моменти розкриті дуже глибоко.
Чудова книга! Віра Агеєва як завжди на висоті. Дуже рекомендую всім, хто цікавиться історією та культурою України.
Прочитала з великим задоволенням. Книга допомагає краще зрозуміти, хто ми є. Гарне видання.
Хочете залишити відгук?
Увійдіть щоб поділитись враженням❓ Поширені запитання
👤 Про автора
Віра Агеєва — видатна українська літературознавиця, професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія» та лауреатка Шевченківської премії. Вона є однією з ключових постатей у сучасному гуманітарному дискурсі, що спеціалізується на гендерних студіях та деколонізації української культури. Її тексти допомагають переосмислити класичну спадщину крізь призму модерності та національного самоствердження.
📖 Кому варто прочитати
Ця книга рекомендована передусім інтелектуалам та дослідникам культури, які прагнуть глибше зрозуміти складні механізми формування національної пам'яті та причини виникнення «білих плям» у нашій спільній історії. Вона пропонує глибоку методологію деконструкції імперських міфів, що робить її незамінною для аналітичного читання. По-друге, видання стане у пригоді студентам гуманітарних напрямків — філологам, історикам та культурологам, які знайдуть тут багатий матеріал для переосмислення канону української літератури у світовому контексті. По-третє, книга орієнтована на свідомих громадян, які активно шукають відповіді на питання власного походження та прагнуть захистити свій культурний простір від маніпуляцій. Це читання для тих, хто усвідомлює, що культура є справжнім фронтом боротьби за незалежність. Нарешті, вона зацікавить шанувальників якісної есеїстики, які цінують гострий розум, вишуканий літературний стиль та здатність автора блискуче пов'язувати події далекого минулого з найгострішими викликами сучасності, отримуючи від процесу справжнє інтелектуальне задоволення.
🎯 Ключові теми та символіка
Деколонізація культурного простору
Центральна тема книги присвячена розвінчанню міфу про «єдиний культурний простір» та демонстрації того, як українська інтелігенція протягом століть чинила опір асиміляції. Автор аналізує механізми, за допомогою яких імперія привласнювала українські таланти, видаючи їх за власні здобутки. Процес деколонізації розглядається як необхідна умова відновлення національної гідності. Це не лише про повернення імен у власний пантеон, а й про очищення свідомості від нав'язаних стереотипів про вторинність українського мистецтва. Тема підкреслює, що подолання колоніальної спадщини є тривалим інтелектуальним зусиллям, яке вимагає критичного переосмислення кожного аспекту нашої літературної та мистецької традиції, щоб нарешті побачити справжнє обличчя нашої культури без імперських фільтрів.
Механізми історичної пам'яті та забуття
Досліджується те, як суспільство пам'ятає або свідомо забуває ключові події та постаті. Культурна амнезія розглядається не як природний процес плину часу, а як наслідок жорсткої державної політики знищення еліт та цензури. Автор детально аналізує, чому певні імена були викреслені з канону та які зусилля потрібні для їхньої повноцінної реабілітації в сучасному дискурсі. Пам'ять у цьому контексті виступає не як статичний архів минулого, а як живий і динамічний інструмент боротьби за майбутнє. Відновлення пам'яті стає актом політичного спротиву, де кожна згадана деталь чи повернуте ім'я зміцнює фундамент національної стійкості та допомагає уникнути повторення трагічних помилок минулого.
Модернізація ідентичності та європейський контекст
Книга пропонує подивитися на українську культуру не через застарілу етнографічну призму, а як на динамічну, європейську та модерну систему. Тема охоплює складні зв'язки українських митців із провідними західними інтелектуальними течіями свого часу. Автор доводить, що наш культурний код завжди був органічною частиною ширшого світового контексту, попри спроби ізоляції. Це заклик до переосмислення себе як нації з потужним модерним ресурсом, здатної пропонувати світові унікальні сенси. Модернізація ідентичності означає відмову від ролі жертви на користь ролі активного творця власної долі, де культура стає головним майданчиком для самопрезентації України як сучасної європейської держави з глибоким історичним корінням.
💬 Цитати з книги
«Культура — це не лише спадок минулого, це зброя, якою ми захищаємо наше право бути собою в часи великих історичних випробувань.»
— Про роль культури як інструменту національного виживання та самоідентифікації.
«Забуття — це порожня територія, яку миттєво займає ворожий наратив; пам'ятати означає володіти власним інтелектуальним простором.»
— Про небезпеку втрати історичної пам'яті та важливість збереження власної історії.
«Ми повертаємо собі забуті імена не для того, щоб просто заповнити полиці, а щоб зрозуміти неперервну тяглість нашого духовного спротиву.»
— Про значення деколонізації та відновлення українського літературного канону.
📜 Історичний контекст
📚 Глосарій
- Деколонізація
- Комплексний процес звільнення від політичного, економічного та, перш за все, культурного впливу імперії, що передбачає повернення власної суб'єктності.
- Культурний канон
- Система творів та імен, які визнаються фундаментальними для певної національної культури та формують її ідентичність.
- Ідентичність
- Усвідомлення людиною або спільнотою своєї належності до певної групи на основі спільних цінностей, мови, історії та культури.
- Публіцистика
- Жанр літератури, що оперативно висвітлює актуальні суспільно-політичні питання, поєднуючи художність викладу з глибоким аналізом.
📔 Запитання для роздумів
- Які постаті з української історії ви вважаєте несправедливо викресленими з нашої пам'яті?
- Як особисто ви відчуваєте вплив наслідків культурної амнезії у своєму щоденному житті та освіті?
- Що для вас означає бути частиною українського культурного простору в умовах сучасної війни?
- Які імперські міфи про Україну вам доводилося зустрічати і як ви їх розвінчували?
- Як знання про минулі спроби знищення нашої культури допомагає вам краще розуміти виклики сьогодення?
