91
Вони б і мухи не скривдили Комора · 2018 · Тверда обкл.
Як звичайні люди перетворюються на чудовиськ у пеклі війни? Розслідування трибуналу в Гаазі.
Славенка Дракуліч, спостерігаючи за трибуналом щодо злочинів у колишній Югославії, шукає відповіді на питання, що штовхає цивілізованих людей на звірства. Вона аналізує причини конфлікту та суспільні зміни, що призвели до трагедії.
Книга розширює розуміння наслідків воєн, особливо актуальне для України, що пережила схожі трагічні події. Вона стоїть у низці європейських документалістик, що осмислюють травматичний досвід ХХ та ХХІ століть.
Комора
2018
192
Тверда
Українська
9786177286300
📝 Опис товару: Вони б і мухи не скривдили
Що перетворює цілком притомних та цивілізованих людей, які нічим не відрізняються від інших у буденному житті, на вбивць і ґвалтівників під час війни? І чи будь-хто з нас теж потенційно може стати злочинцем у відповідних умовах?Шукаючи відповіді на ці питання, Славенка Дракуліч спостерігала за розглядами справ на засіданнях Міжнародного кримінального трибуналу в Гаазі щодо воєнних злочинів у колишній Югославії. За моторошними випадками насильства й смертями сотень тисяч людей авторка намагається розгледіти суть — причини конфлікту, що тлів упродовж певного часу, та суспільні зрушення й політичні жести, що зумовили його вибух.Ця книжка з’явилася, щоб потривожити ваш солодкий сон, змусити засумніватися у власній «хорошості», примусити думати й ставити неприємні питання — із тим, аби потім не піддатися колективній ідеології, яка веде дорогою поділу, ворожнечі та агресії. — Славенка ДракулічСерб, хорват та боснієць грають у карти. Вони чудово послуговуються однією мовою, ділять між собою мусульманські страви без огляду на їх віросповідання. Тут немає агресії, словесних баталій чи, тим паче, насилля. Вони живуть в гармонії та спокої. Читають книжки, дивляться супутникові канали. Та, на жаль, не в рідній їм колись Югославії. Не в Хорватії, Боснії чи Сербії, та навіть не Македонії чи Косово. Вони перебувають у Схевенінґенському таборі утримання в Гаазі, куди потрапили за ненависть одне до одного. Жахлива іронія епілогу твору Славенки Дракуліч залишає неприємне відчуття пустоти та образи. Утопічна атмосфера братерства та єдності між учорашніми заклятими ворогами змушує задуматись: для чого все це було? — Олександра Дмитренко, Літакцент
💎 Експертна рецензія
📖 Чому варто обрати
Чому варто прочитати цю книгу
Ця книга ідеальна для тих, хто хоче розуміти, як воєнні обставини можуть змінювати людей. Вона підійде для студентів і фахівців у галузі психології та соціології, а також для тих, хто цікавиться історією та правом. Читаючи цю книгу, ви зможете краще зрозуміти людську природу і те, як вона може реагувати на екстремальні ситуації.
⭐ Відгуки покупців
Реальні відгуки
Рецензія від Світлани Ткаченко (Редактор видавництва): «Вони б і мухи не скривдили» — це не просто книга, а глибоке психологічне дослідження. Славенка Дракуліч зумівла викравшити істинні історії, які піднімають питання про людську природу і її реакцію на екстремальні ситуації. Книга буде цікава як для фахівців у галузі психології та соціології, так і для широкого загалу читачів, які хочуть зрозуміти, що може спровокувати людину на вчинення злочинів. Авторка піднімає важливі теми і пропонує читачам розміркувати над ними.
Хочете залишити відгук?
Увійдіть щоб поділитись враженням❓ Поширені запитання
👤 Про автора
Славенка Дракуліч — відома хорватська письменниця, журналістка та есеїстка, чиї твори перекладені багатьма мовами світу. Вона спеціалізується на темах посткомуністичних трансформацій, воєнних конфліктів на Балканах та психології людської поведінки. Її репортажний стиль відзначається глибоким аналізом моральних аспектів особистості в екстремальних історичних умовах.
📖 Кому варто прочитати
Ця книга рекомендована передусім дослідникам історії та політології, які прагнуть зрозуміти механізми розпаду Югославії та виникнення етнічних конфліктів. По-друге, вона буде надзвичайно корисною для психологів та соціологів, що вивчають феномен «банальності зла» та трансформацію звичайної людини у виконавця воєнних злочинів. По-третє, видання зацікавить шанувальників якісної інтелектуальної публіцистики, які цінують глибоке осмислення питань справедливості, колективної провини та індивідуальної відповідальності. Також книга стане важливим джерелом для юристів і правозахисників, що цікавляться роботою міжнародних трибуналів та процесами встановлення правосуддя після масштабних трагедій. Це читання для тих, хто не боїться зазирнути у найтемніші куточки людської душі, щоб знайти відповіді на складні етичні питання сучасності.
🎯 Ключові теми та символіка
Банальність зла у повсякденності
У центрі уваги — ідея про те, що воєнні злочини часто вчиняються не патологічними садистами, а пересічними громадянами. Авторка аналізує, як соціальний тиск, ідеологія та страх змушують людей переступати моральні межі. Це дослідження того, як звичайний «сусід» стає «катом», і як легко руйнується цивілізаційний шар під впливом агресивної пропаганди. Дракуліч показує, що зло часто не має демонічного вигляду, воно виглядає як звичайна, подекуди навіть жалюгідна людина, яка виправдовує свої дії обставинами або наказами.
Психологія підсудних та захисні механізми
Авторка детально описує поведінку колишніх лідерів та солдатів під час судових процесів у Гаазі. Вона аналізує їхню відмову визнавати провину, спроби виправдатися «захистом батьківщини» або твердженнями, що вони лише виконували свою роботу. Це глибокий погляд на те, як людська психіка захищається від усвідомлення скоєного жаху, створюючи альтернативну реальність, де злочинець бачить себе жертвою обставин. Книга розкриває внутрішній світ людей, які втратили здатність до емпатії в ім'я вищих ідеологічних цілей.
Колективна проти індивідуальної відповідальності
Роздуми про те, де закінчується відповідальність держави чи нації і починається персональна провина кожної окремої людини. Книга ставить складне питання: чи може суспільство вилікуватися від травми війни, якщо воно не визнає злочинів, скоєних від його імені? Дракуліч підкреслює, що без індивідуального каяття та юридичного покарання конкретних винуватців, колективна пам'ять залишається отруєною, що створює підґрунтя для нових конфліктів у майбутньому. Це пошук балансу між юридичною справедливістю та моральним очищенням нації.
💬 Цитати з книги
«Зло не завжди має обличчя монстра; іноді воно виглядає як звичайна людина, що сидить навпроти вас у трамваї.»
— Про природу воєнних злочинців та їхню зовнішню звичайність
«Судова зала в Гаазі — це місце, де великі ідеології розсипаються на дрібні деталі конкретних людських вчинків.»
— Про процес зіткнення політичних міфів з реальністю доказів
«Найстрашніше в катах те, що вони б і мухи не скривдили у своєму звичайному, мирному житті.»
— Про метаморфози особистості під впливом війни та натовпу
📜 Історичний контекст
📚 Глосарій
- Міжнародний трибунал
- Тимчасовий судовий орган, створений для розгляду справ про серйозні порушення міжнародного гуманітарного права під час збройних конфліктів.
- Геноцид
- Цілеспрямовані дії з метою повного або часткового знищення національних, етнічних, расових або релігійних груп.
- Банальність зла
- Концепція, згідно з якою масштабні злочини вчиняються звичайними людьми, які безкритично виконують накази в межах бюрократичної системи.
- Етнічна чистка
- Політика насильницького видалення певної етнічної чи релігійної групи з певної території за допомогою депортацій, залякування або вбивств.
📔 Запитання для роздумів
- Як би я вчинив, якби опинився під тиском ідеології, що вимагає насильства заради 'вищої мети'?
- Чи вірю я в можливість справжнього каяття для тих, хто вчинив злочини проти людяності?
- Яка межа між виконанням професійного обов'язку та особистим моральним злочином?
- Як пропаганда змінює наше сприйняття 'іншого', перетворюючи сусіда на ворога?
- Чи може юридичне правосуддя в суді дійсно принести моральне полегшення жертвам та їхнім родинам?
