91
З любов'ю — тато Лабораторія · 2023 · М`яка обкл.
Батько на війні пише синові листи, сповнені любові, спогадів і мрій.
Це книжка-розмова батька з сином, який залишився далеко. Навіть у виснажливі воєнні будні головний герой знаходить сили бути батьком, ділячись уламками спогадів, рефлексіями сьогодення та мріями про майбутнє.
Книга Валерія Пузіка продовжує традицію української літератури, де особисті переживання переплітаються з суспільно-політичними реаліями. Вона осмислює досвід сучасної війни крізь призму інтимних стосунків, що відрізняє її від класичної воєнної прози.
Лабораторія
2023
216
М`яка
Українська
9786178203450
📝 Опис товару: З любов'ю — тато
Він міг показувати сину світ, навчати і просто бути поруч. Натомість пішов захищати свою державу у російсько-українській війні. Та попри виснажливі воєнні будні головний герой не забуває бути батьком. Так виникає ця книжка — розмова із сином, який залишається далеко, але водночас завжди поруч — у самому серці. Тут немає батальних сцен чи описів боїв. Валерій Пузік намагається продемонструвати, що навіть у час найжорстокіших війн у центрі всього — людина. Він веде читача уламками спогадів, рефлексіями сьогодення і мріями про майбутнє, створюючи власну фронтову реальність. Ця книжка — це тут і зараз, у якому перебувають тисячі солдатів на війні. Це живий нерв, який не дозволяє залишатися байдужим до всього, що тебе оточує. Це вузька стежка над прірвою, яку потрібно пройти, щоб врешті побачити світло — своїх дітей, своїх рідних і свою мирну країну.
💎 Експертна рецензія
📖 Чому варто обрати
Чому варто прочитати цю книгу
Чому варто читати "З любов'ю — тато"? Ця книга ідеальна для тих, хто цікавиться психологією війни та її впливом на людські відносини. Воно надає унікальний погляд на те, як війна може змінити життя людей, але при цьому не знищити їхню любов і зв'язок. Читати цю книгу варто, щоб розуміти, як важливо підтримувати зв'язок з близькими людьми навіть у найважчі часи.
⭐ Відгуки покупців
Реальні відгуки
Рецензія від Марія Бондаренко, старший редактор. "З любов'ю — тато" — це книга, яка торкається серця кожного читача. Незалежно від того, чи є ви в ролі батька, чи сина, чи просто цікавитесь психологією війни, цей твор дозволить вам поглибитися у світ емоцій і спогадів. Сильні сторони книги — це її автентичність і здатність передати справжні почуття. Книга ідеально підійде для тих, хто шукає розуміння та підтримки в важкі часи. Цей твор є справжнім шедевром, який зацікавить широке коло читачів."
Хочете залишити відгук?
Увійдіть щоб поділитись враженням❓ Поширені запитання
👤 Про автора
Валерій Пузік — сучасний український письменник, художник, режисер та військовослужбовець. Його творчість глибоко вкорінена в досвіді захисту Батьківщини, де він майстерно поєднує роль солдата та митця. Автор є лауреатом престижних літературних конкурсів, а його тексти вирізняються особливою щирістю, лаконічністю та здатністю знаходити світло у найтемніші часи.
📖 Кому варто прочитати
Ця книга обов’язкова для прочитання кільком категоріям читачів. По-перше, вона стане підтримкою для родин військовослужбовців, які шукають слова, щоб висловити власні почуття та переживання через розлуку. По-друге, твір зацікавить шанувальників сучасної військової прози та епістолярного жанру, які цінують автентичність і документальність у літературі. По-третє, вона буде близькою молодим батькам, які замислюються над сенсом батьківства, передачею досвіду та збереженням зв’язку між поколіннями в екстремальних умовах. Нарешті, книга рекомендована всім, хто прагне глибше зрозуміти емоційний стан сучасного українського захисника, для якого війна — це не лише фронт, а й постійний внутрішній монолог із тими, кого він любить. Це читання для тих, хто шукає в літературі не розваги, а справжності та емпатії.
🎯 Ключові теми та символіка
Дистанційне батьківство
Тема розкриває складність виконання батьківської ролі на відстані, коли єдиним способом виховання та передачі любові стає слово. Автор досліджує, як війна трансформує щоденні ритуали спілкування, перетворюючи прості поради на заповіти, а короткі повідомлення — на хроніку любові. Це спроба батька бути присутнім у житті дитини навіть тоді, коли він фізично знаходиться в небезпеці. Тема підкреслює, що батьківство — це не лише фізична присутність, а передусім духовний зв'язок, який не можуть розірвати кордони чи лінії фронту. Читач бачить трансформацію чоловіка, який через війну починає ще гостріше цінувати кожну мить, проведену з сином, і намагається зафіксувати ці почуття у тексті.
Крихкість і сила моменту
У центрі уваги — усвідомлення скороминущості життя та цінності кожної мирної деталі. Автор фіксує дрібниці, які раніше здавалися несуттєвими, наділяючи їх сакральним змістом. Це філософське осмислення буття на межі життя і смерті, де спогад про теплий дім або дитячий сміх стає головним якорем, що тримає людину в реальності. Тема вчить читача цінувати «тут і зараз», показуючи, що справжня сила полягає не в зброї, а в здатності зберігати в собі людяність і здатність милуватися світом навіть серед руйнувань. Кожне слово в книзі стає цеглиною у фундаменті майбутнього, яке воїн будує для своєї дитини, намагаючись захистити її не лише фізично, а й ментально.
Війна як тло для любові
Війна в книзі постає не як героїчний епос, а як важка, виснажлива декорація, на фоні якої розгортається найважливіша історія — історія любові до сина та родини. Автор свідомо зміщує акцент з батальних сцен на внутрішні переживання, демонструючи, що головною мотивацією захисника є збереження життя та майбутнього своїх близьких. Любов виступає тут як найпотужніша зброя проти страху та відчаю. Ця тема допомагає зрозуміти, що навіть у найжорстокіших умовах людина здатна продукувати ніжність і турботу. Книга стає маніфестом життя, де любов є першопричиною і кінцевою метою будь-якої боротьби, а листи — це місток, що з’єднує два паралельні світи: світ війни та світ дитинства.
💬 Цитати з книги
«Найважливіші слова завжди пишуться в тиші між обстрілами, бо в них — усе моє завтра.»
— Роздуми автора про цінність спілкування з рідними під час служби.
«Я хочу, щоб ти пам'ятав мене не зі зброєю, а з книжкою в руках, бо саме за це ми тут стоїмо.»
— Звернення батька до сина про справжні цінності та мирне майбутнє.
«Любов — це єдина нитка, яка достатньо міцна, щоб витягнути людину з найтемнішого пекла.»
— Загальний висновок про силу почуттів, що допомагають вижити на фронті.
📜 Історичний контекст
📚 Глосарій
- Комбатантська проза
- Література, створена безпосередніми учасниками бойових дій, що вирізняється високим рівнем документальності та емоційної щирості.
- Епістолярій
- Жанр літератури, що використовує форму листів або щоденникових записів для розкриття внутрішнього світу героя.
- Рефлексія
- Процес самопізнання та аналізу власних думок і переживань, особливо важливий для осмислення травматичного досвіду.
- Фронтовий побут
- Сукупність щоденних умов життя військовослужбовця, які стають тлом для розгортання сюжету в сучасній воєнній літературі.
📔 Запитання для роздумів
- Які слова ви б написали найріднішій людині, якби мали лише один лист?
- Як змінилося ваше сприйняття батьківства чи синівства після прочитання цих роздумів?
- Що для вас є найбільшим джерелом сили у складні часи?
- Якби ви мали описати свій дім людині, яка давно його не бачила, на яких деталях ви б зупинилися?
- У чому, на вашу думку, полягає головна місія батьків перед наступними поколіннями під час історичних випробувань?
