90
Після Криму Видавництво Старого Лева · 2018 · Тверда обкл.
Крим, втрачений дім, спогади, що проростають крізь біль і любов.
Збірка поезії Світлани Поваляєвої, яка осмислює наслідки анексії Криму. Вірші переплітаються з мотивами часу, пам'яті, почуттів та прив'язаності до батьківщини.
Перша поетична книжка авторки семи прозових збірок. Вірші Поваляєвої продовжують традицію української поезії, що осмислює історичні травми та особисті переживання.
Видавництво Старого Лева
2018
312
Тверда
Українська
9786176794974
📝 Опис товару: Після Криму
«Після Криму» — збірка глибокої і пронизливої поезії, в якій мотиви війни, плинності часу, пам'яті, батьківщини тісно переплітаються із темою любові й чуттєвості. Це перша поетична книжка Світлани Поваляєвої, що з'явилася після виходу семи прозових книжок.
💎 Експертна рецензія
📖 Чому варто обрати
Чому варто прочитати цю книгу
Цю книгу варто читати тим, хто шукає глибоких роздумів та емоційного навантаження. Вона ідеально підійде для шанувальників поезії, а також для тих, хто цікавиться філософією та психологією. Читаючи «Після Криму», ви відчуєте, як слова проникають у серце, викликаючи сильні емоції та спонукаючи до рефлексії.
⭐ Відгуки покупців
Реальні відгуки
Рецензія від Олени Коваленко, літературного критика: «Після Криму» — це книга, яка захоплює з перших рядків. Світлана Поваляєва вдало поєднує теми війни та любові, створюючи унікальну атмосферу, яка спричиняє глибокі роздуми. Сильні сторони книги — це її емоційна насиченість та філософська глибина. Книга ідеально підійде для тих, хто цікавиться поезією та бажає знайти відповіді на важливі питання життя.
Хочете залишити відгук?
Увійдіть щоб поділитись враженням❓ Поширені запитання
👤 Про автора
Світлана Поваляєва — відома українська письменниця, поетка та журналістка, чия творчість вирізняється особливою щирістю та гостротою. Її поезія часто стає голосом покоління, що переживає трагічні трансформації сучасної історії України. Авторка активно працює у жанрах прози та лірики, поєднуючи метафоричність із болючим реалізмом сьогодення.
📖 Кому варто прочитати
Ця книга рекомендована передусім цінителям сучасної української лірики, які шукають у поезії не лише естетику, а й глибокий екзистенційний зміст, що резонує з подіями в країні. Також вона стане важливою для людей, що пережили досвід втрати або вимушеного переселення — читачів, яким необхідно знайти слова для власного болю та відчути солідарність через поетичне слово. Дослідники воєнної антропології та культури знайдуть тут матеріал про те, як війна та окупація територій трансформують мову та колективну свідомість нації. Нарешті, книга буде близькою активній молоді та волонтерській спільноті, для яких громадянська позиція автора є невіддільною від його творчості, і які шукають у віршах підтримку та натхнення для подальшої боротьби за ідентичність у складні історичні часи.
🎯 Ключові теми та символіка
Пам'ять та забуття
Вірші досліджують складні механізми збереження спогадів про дім, який став недосяжним через окупацію. Автор розглядає пам'ять як акт опору, де кожна деталь минулого життя стає зброєю проти забуття та асиміляції. Це поетичне осмислення того, як ми тримаємося за образи рідних місць, коли фізичний доступ до них закритий. Тема піднімає питання про те, що залишається від людини, коли її коріння намагаються вирвати силою, і як спогади трансформуються під тиском тривалої розлуки.
Травма окупації та втрати
Збірка глибоко занурюється у переживання колективної та індивідуальної травми, спричиненої втратою Криму та війною. Це не лише про втрату територій, а й про розрив родинних зв'язків, втрату друзів та звичного способу життя. Поезія стає простором, де біль легітимізується і знаходить форму. Через метафори авторка передає відчуття несправедливості та екзистенційної порожнечі, що виникає на місці зруйнованого світу, допомагаючи читачеві пройти шлях від шоку до усвідомлення нової реальності.
Мова як прихисток
У часи великих потрясінь звичайна мова часто виявляється безсилою. Тексти демонструють пошук нових значень та слів, здатних витримати вагу воєнного досвіду. Мова тут виступає не лише засобом комунікації, а й останнім кордоном оборони ідентичності. Поетка експериментує з ритмом та образами, щоб створити безпечний простір для рефлексії. Це тема про те, як віршоване слово може стати прихистком для душі, коли навколишній світ перетворюється на хаос, і як творчість допомагає зберегти цілісність особистості.
💬 Цитати з книги
«Коли море забирає твої сни, залишається тільки сіль на губах і пам'ять про дім, якого більше немає на мапі.»
— Про відчуття метафоричної та фізичної втрати рідного дому.
«Ми вчимося дихати заново в повітрі, де кожен звук нагадує про тривогу, але кожен вірш стає бронежилетом.»
— Про адаптацію до життя в умовах війни та захисну силу поезії.
«Після того, як сонце сіло за чужі кордони, ми стали тими, хто несе світло всередині розбитих сердець.»
— Про внутрішню стійкість та збереження людяності попри трагедії.
📜 Історичний контекст
📚 Глосарій
- Елегія
- Ліричний жанр, пройнятий настроєм смутку, роздумів або туги за минулим, що часто зустрічається у воєнній ліриці.
- Метафора війни
- Художній засіб, що через непрямі образи та порівняння передає складність та емоційну глибину воєнного досвіду.
- Внутрішня еміграція
- Стан психологічного відсторонення особистості від ворожої або травматичної зовнішньої реальності.
- Поетика свідчення
- Літературний підхід, де автор виступає як очевидець подій, фіксуючи правду через суб'єктивне поетичне сприйняття.
📔 Запитання для роздумів
- Які емоції викликає у вас слово 'дім' у контексті сучасних подій?
- Як би ви описали колір свого смутку за втраченим минулим або місцями?
- Які образи зі збірки найбільше резонують із вашим особистим відчуттям часу?
- Чи може мистецтво стати дієвим інструментом для подолання колективної травми?
- Що для вас означає поняття 'життя після' великих історичних зламів?
