Емоційний інтелект лідера Наш Формат · 2019 · Тверда обкл.

Тривалий час люди вважали, що емоції в ділових стосунках шкодять нормальній роботі компаній. Однак управляти — це не лише налагоджувати процеси, створювати стратегію і продукувати сильні ідеї. Справжній лідер має надихати, пробуджувати ентузіазм, підтримувати в людях мотивацію і знаходити їхні найсильніші сторони. Що дає лідеру сил горіти своєю роботою й залишатися вірним компанії? Як він створює атмосферу, сприятливу для креативних ідей та інновацій?Для кого книжкаКнижка для всіх, хто цікавиться психологією, лідерством, для керівників усіх рівнів, HR-фахівців.Про авторівДеніел Ґоулман — психолог, колумніст, фахівець із вивчення емоційного інтелекту. Двічі номінований на здобуття Пулітцерівської премії за журналістські тексти для Times. Дописувач New York Times.Річард Бояціс — експерт з емоційного інтелекту, почесний професор Західного резервного університету Кейса.Енні Маккі — старша наукова співробітниця Пенсильванського університету.ВідгукиАвтори на основі наукових досліджень і досвіду дають практичні поради про те, як бути ефективним лідером. — Мартін Селіґман, один із засновників позитивної психологіїЦе зовсім інший погляд на те, що таке справжнє лідерство. — TimeЦитатиПро монетизацію атмосфери в компаніїЗагальновідомо: працівники в гарному настрої більш схильні докладати додаткових зусиль для задоволення клієнтів, а це поліпшує результати компанії. Але насправді існує логарифм, який передбачає ці відносини: кожен відсоток поліпшення настрою персоналу дає 2% зростання доходу.Про емпатію в бізнесіЕмпатія не означає, що лідер має перейняти всі емоції кожного і намагатись усім догодити. Це буде жахливо, і про ефективність можна забути. Вона радше означає брати до уваги почуття працівників, а потім ухвалити зважене рішення, яке допомогло б спрямувати ці почуття у правильне русло. Що найважливіше, емпатія створює резонанс; лідери, які діють без неї, створюють дисонанс.Про бачення лідераНатхнення разом із тріадою складників емоційного інтелекту — впевненістю, самосвідомістю й емпатією — дає змогу лідерам сформулювати мету, значущу для них та відповідну до цінностей їхніх підлеглих. Оскільки вони щиро вірять у це бачення мети, то можуть упевнено вести людей до неї. Коли настає час змінити орієнтири, упевненість та вміння бути каталізатором змін допомагають полегшити перехід.